До «перлини України»

До «перлини України»

1

Маршрут: Жашків - Монастирище — Христинівка — Умань

По цій же річці в щедрих садах лежить старовинне село Охматів, яке ще на Боплановій карті XVIII століття зазначене як фортеця. В січні 1665 р. в районі цієї фортеці, що називалась Дрижопіль, сталась Охматівська битва з поляками й татарами. Неподалік знаходиться заказник республіканського значення Ковельське болото, що багате різноманітною флорою і фауною. Біля Монастирища починається край партизанської слави. В с.Жовтневому жив і працював І.І. Калашник.

Тут же він в травні 1942 р. створив партизанський загін, який діяв в Коритнянському, Цибулівському, Шабелянському та інших лісах. В с.Ліскове відкривається середньовічний замок, збудований в основному в готичному стилі — пам’ятник архітектури минулого. На окраїні с.Синиця знаходиться Синицький дендропарк — пам’ятник садово-паркової архітектури XIX ст., закладений руками кріпаків бувшого місцевого поміщика Корфа. Площа парку 42 га. Перлиною паркового мистецтва, що знаходиться в м.Умані, на перехресті туристських маршрутів є знаменитий дендропарк «Софіївка» площею близько 165 га (в тому числі 29 га ставків). Не так вже й багато на землі таких чудових куточків, де злились воєдино гармонія природи і творча праця людини. Чудовий пам’ятник садово-паркового мистецтва заснований в 1796 році графом С.Потоцьким і названий в честь його красуні дружини гречанки Софії — «Софіївкою«. Щоб молода жінка не сумувала за батьківщиною, Потоцький вирішив відтворить природу за міфами Еллади — батьківщини Софії. Керував будівництвом парку талановитий польський інженер Л.Метцель, а будували парк українські кріпаки, зігнані на північну околицю Умані з обширних володінь графа, їх руками вздовж річки Кам’янки створювалась поема із каменю, рослин, води, архітектурних споруд і скульптур. Про його водоспади і таємничі гроти, кам’яні громади і дзеркальні водойми, зелень Єлісейських полів і морок підземної річки Стікс, екзотичні барви унікальних рослин, привезених з різних кінців світу, неможливо описати в короткому нарисі, тому ми зупинимося лише на головних віхах історії і сьогодення «Софіївки«. Метцель не встиг здійснить свій задум і добудувати парк повністю, і потім кожне покоління дописувало свої рядки в безсмертну поему «Софіївки«.

Через 50 років за часів військових поселень (1846 р.) архітектор І.Макутін побудував павільйон Флори. В 1850-1852 роках по проекту відомого російського зодчого А.Штакеншнейдера був побудований комплекс споруд Головного входу в парк.

Указом царя Олександра II від 30 березня 1859 року було передано дендропарк «Софіївку» — «Царицин сад» головному училищу садівництва, переведеному в Умань з Одеси в 1858 році. З призначенням головним садівничим «Софіївки» професора В.В. Пашкевича, з 1885 року почав створюватись в північно-східній частині парку арборетум — своєрідний музей екзотичної флори, який тепер носить назву Англійський парк. В 1894 році він опублікував статтю «Уманський Царицин сад» з описом рослин.

В 1918 році під час окупації «Софіївки» кайзерівськими військовими, загарбники використовували розсадник парку для випасу своїх коней і знищили його. Під час громадянської війни вирубувались дерева, розгулювали бандити. Охорона парку здійснювалась студентами Уманського вищого училища садівництва. В цей час постановою Уманського, окружного виконкому парк був перейменований в «Сад імені III Інтернаціоналу «. В 1927 році завідуючий парком С.Бонецький опублікував список деревних і чагарникових порід і запропонував оголосить парк державним заповідним ботанічним садом і забезпечить його необхідними коштами, так як училищу садівництва було не під силу підтримувати парк в належному стані.

В 1929 році «Софіївка» урядом була оголошена державним заповідником і потім неодноразово передавалась з відомства в відомство. Певне значення для популяризації парку і привернення до нього уваги громадськості мали післявоєнні публікації А.Л. Липи (1948) і І.А.Косаренського (1951) та інших.

софиевка
софиевка

Із затвердженням урядом в 1948 році генерального плану відбудови і розвитку заповідників, з 1 березня 1949 р. в «Софіївці» почалась робота по створенню нового декоративного розсадника на площі 20 га — важливої бази для дальшого розвитку і поповнення парку.

26 вересня 1955 р. дендрозаповідник «Софіївка» переходить в відання Академії Наук України і в своїй діяльності підпорядковується Центральному ботанічному саду Академії Наук України. В цей час великі заслуги в розробці планів наукової діяльності і керівництво роботою парку належить академіку Н.Н.Гришку. Під керівництвом відомого дендролога М.І.Рубцова почалась наукова і практична робота по відтворенню насаджень, розширенню колекцій і асортименту парку. Він збільшився в 2 рази порівняно з асортиментом, що був після війни. На базі дендропарку «Софіївка» в 1974 році при сприянні академіка А.М.Гродзінського було створено науковий відділ репродуктивної біології. По результатах досліджень науковим відділом тільки за останні роки видано більше десяти монографій, захищено 7 кандидатських дисертацій, написано біля двохсот наукових праць, розроблено прогресивні технології і налагоджено випуск на розсаднику саджанців цінних рослин і значно поповнено колекційний асортимент парку. Працівники наукового відділу парку здійснюють регулярні зв’язки з науковцями різних країн, проводять пошукові експедиції й обмін досвідом, як в Україні, так і в парках Росії, Білорусі, Молдови та країнах Західної Європи.

«Софіївку» щорічно відвідують туристи і науковці з багатьох країн ближнього і далекого зарубіжжя біля 500 тис. осіб та проводиться більше як 5 тисяч організованих екскурсій. Великої шкоди парку принесла повінь в ніч з 3 на 4 квітня 1980 року. Були зруйновані практично всі гідротехнічні споруди, пошкоджені архітектурні пам’ятники, рослинність. Трудові колективи й мешканці Умані стали на відбудову любимого парку, і за 2 місяці він був очищений від мулу, відбудований, було насаджено нові рослини, збудовані нові дороги. І старовинна «Софіївка» заграла новими барвами.

В 1996 році працівники парку, уманчани і всі природолюби України відзначають 200-річчя з часу створення парку. З цього приводу Кабінет Міністрів України 16 червня 1993 року прийняв спеціальну постанову по підготовці до святкування цієї дати на рівні ЮНЕСКО, як шедевра садово-паркової архітектури. Цим планом було передбачено, крім багатьох заходів по реставрації споруд й реконструкції ландшафтів, розроблення генерального плану розвитку і збереження «Софіївки«, створеним охоронної зони парку, будівництво зони обслуговуваний туристів, меморіального комплексу і каскаду ставків по тальвегу Трекової балки в його західній частині, та ін..

Працівники «Софіївки» проводять велику роботу по інвентаризації рослинності в інших старовинних парках Черкаської області та допомагають в створенні нових. З ініціативи уманчан в 50-х роках було закладено дендропарк в Синицькому лісництві. Співробітники «Софіївки» допомагали створити Соснівський парк в Черкасах. В центрі цього парку збудовано альпінарій і каскадом штучних водойм і водоспадів. Красиві краєвиди відкриваються з арочного містка, перекинутого через великий яр. В парку створено красиві галявини, які облямовані екзотичними деревами та чагарниками. Широкі східці ведуть до Кременчуцького водосховища.