По Тясмину

По Тясмину

2

Маршрут: Чигирин — Кам’янка – Сміла

На карті України, в самому її центрі, можна відшукати невеличку річку Тясмин, що тече по правому березі Дніпра і впадає в Кременчуцьке водосховище. На цій річці розташовані пам’ятники історії, і однією з таких пам’яток є місто Чигирин. Йому біля чотирьох з половиною віків. На самій вершині Замкової гори з давніх часів б’є джерело і, напевне, перша людина поселилась біля джерела і започаткувала місто. Цікаво, що більшість чоловічого населення цього степового міста споконвіків стає моряками, хоч Чигирин далеко від моря. Джерело і більшість пам’яток природи міста і району зв’язані з історією національно-визвольної боротьби українського народу за своє визволення.  Легенда розповідає що життєдійне джерело пробилося з каменя тоді, коли в оточених ворогами захисників Чигиринської фортеці скінчилась вода, і нібито це джерело повернуло їм сили і допомогло відбити напад ворога. Така ж легендарна історія «Трьох криниць» в селі Суботові (14 км від Чигирина). У Суботові 27 липня 1657 року в Іллінській церкві було поховано Богдана Хмельницького за його заповітом. Із Суботова дорога веде до с.Мельники, в Холодний яр, який «холодив» спини тільки ворогам і боягузам, а для борців за свободу України він був батьківською домівкою. З незапам’ятних часів, можливо тисячу років тому, тут вже кипіло життя. Про це стверджують знайдені залишки древнього горна для виплавки заліза, обнесені валом древні поселення, а на крутих берегах річки Жаб’янки вал охоплює площу 150 га.

Цікаво, що всі ці поселення пов’язані підземними ходами. Якраз звідси виступали в похід в 1768 році повстанці під проводом Максима Залізняка. Свідком цих подій є тисячолітній дуб Залізняка на хуторі Буда, декілька 300-річних дерев і білі пірамідальні тополі, посаджені 200 років тому.

Не раз в Холодному ярі бував і Тарас Шевченко. Тут він зробив малюнки Мотрониного монастиря і дуба біля хутора Буда, а історія цього куточка послужила поету матеріалом для написання творів «Гайдамаки», «Холодний яр», «Розрита могила». Немає такого місця в Холодному ярі, де б не пролилась кров борців за щастя нашого народу. Тому Холодний яр є національною святинею українського народу. Крім багатьох аборигенних порід, в Холодному яру росте і багато екзотів таких, як сосна Веймутова, дуб червоний, бархат амурський та багато інших. Там же знаходиться велика колекція грецького горіха, яка нараховує 2912 дерев у віці до 150 років. Крім безлічі джерел, які живлять річки є ще 150 лікувальних джерел з сірководнем і радоном. Тому місцеві жителі довго живуть, багато з них доживають до 100 і більше років.

Як продовження Холодного яру далі розкинувся Атаманський парк площею 397 га, з мальовничими краєвидами, багатою рослинністю, ставками, які живлять лісові джерела. В 1859 році в Атаманському парку побував Т.Г.Шевченко.

По дорозі з Чигирина на Кам’янку в великій низовині знаходиться Олександрівка. Ця низовина має назву Болтишська западина. Доведено, що вона має вулканічне походження, хоч важко уявити вулкан з кратером в 450 квадратних кілометрів.

Слідуюче місто на Тясмині — Кам’янка пов’язане з іменами О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського. Пушкін приїздив сюди кілька разів протягом 1820-1822 років і в своїх творах не раз згадував цей чудовий куточок України.

З 1865 по 1893 роки щорічно Кам’янку відвідував і П.І.Чайковський, коли приїздив до своєї сестри О.І. Давидової.

Знаменита Кам’янка відома ще як центр Південної спілки декабристів. Про це нагадує і парк Декабристів на схилах правого берега Тясмину із знаменитим дубом Чайковського та музеєм Пушкіна і Чайковського, розташованих на місці садиби Давидових. Вниз від садиби стежина веде до Тясмину, де посеред річки застигла невисока гранітна скеля. Її називають Пушкінською скелею. Розповідають, що поет приходив на неї щоб полюбуватись пейзажами кам’янистих берегів річки. Твердять, що на цій скелі Пушкін написав вірші «Я пережил свои желанья» та «Нереида» і скінчив поему «Кавказский пленник».

З іменами декабристів пов’язаний ще одни пам’ятник архітектури — «Зелений млин» або «Млин декабристів», де проходили таємні зібрання декабристів.

 Природа Кам’янки і навколишніх лісів навіяла мотиви багатьох творів Чайковському як опер, так і інших фортепіанних творів. За Кам’янкою Тясмин уповільнює свій біг і біля Сміли розливається в велике, до 300 га водосховище.

Вперше Смілу побачив Шевченко ще козачком у 1829 році. Вдруге він приїздив сюди учнем Академії мистецтв влітку 1843 року. Його цікавила історія і природа цих місць. Знаменитий лісопарк «Будянський ліс» площею 1200 га знаходиться за 12 км від Сміли в районі села Балаклея. На заповідній ділянці лісу знаходяться насадження вікових дерев граба висотою до 30 метрів Вражає, що в грабовому лісі немає ні підліску, ні трави.

На правому березі Тясмину знаходиться Шаєва гора. На ній знайдені сліди поселення епохи бронзи, облямованого глибоким ровом. Від гори вниз тягнеться низка курганів, що віднесені до скіфських часів їх біля 400. Декілька старовинних поселень виявлено в напрямку села Плескачівки. В Гультгородському могильнику епохи бронзи викопані предмети егейського походження, що дає підставу думати, що ще на початку І тисячоліття до нашої ери було налагоджено зв’язок місцевих жителів з народами Середземномор’я Поблизу Шаєвої гори починається Сунківський ліс, де не раз бували Т.Г.Шевченко і П.І.Чайковський. Не виключено, що якраз сунківське лісове озеро з його поетичними легендами й стало прообразом «Лебединого озера».