Селище Старосілля

Старосілля — село, центр сільської ради. Налічує 850 дворів, де мешкають — 2383 жителі. Загальна площа Старосільської сільської ради становить 6056,1 га, зокрема сільськогосподарських угідь – 2956,3 га.
Старосілля — старе поселення часів Київської Русі, де залишки городища свідчать, що на території сучасного села люди жили ще в X ст., а археологічні знахідки доводять, що люди проживали тут значно раніше.
Займаючи прикордонне положення, місцевість у числі перших зазнавала спустошливих нападів татаро-монгольських орд.
СтаросілляНаприкінці XIV ст., використовуючи послаблення «Золотої орди, на землі вторглися литовські феодали. Село Старосілля у 1494 р. разом з іншими населеними пунктами було «пожалуване» черкаському наміснику Климу Олександровичу, а потім довгий час належало графам Моравським і польським магнатам Конецпольським. Через деякий час Старосілля перейшло до магната Любомирського. У другій половині XVIII ст. за наказом Любомирського кріпаками Старосілля та інших навколишніх сіл від Крутої гори, що на окраїні села, до урочища Старобір’я, яке знаходиться біля села Яснозір’я, через непрохідне болото було збудовано дерев’яний міст довжиною один кілометр. У народі цей міст називається Калиновий, оскільки біля нього росло багато калини.
Поневолювачі грабувати село і намагалися силою привернути село до католицької віри. В селі побутує така легенда, що під час Коліївщини знатний польський воєвода, тікаючи від розгніваних селян Калиновим мостом, загубив у болоті золотий шолом, який до цього часу не знайдений. Народ кипів гнівом, ненавидів поневолювачів, тому в 1768 р. на Правобережній Україні вибухнуло повстання, яке відоме під назвою Коліївщина. З часів Коліївщини зберігся переказ, що в Старосіллі та Бубликовій горі був розташований сигнальний пост. При наближенні конфедератів, віха, виставлена на горі спостерігачем, хилилася на ліс, сповіщаючи небезпеку.
Наприкінці XVIII ст. Старосілля разом з іншими населеними пунктами було передано князю Потьомкіну в обмін на мисливські угіддя. Після його смерті, величезні маєтки поділено між племінниками, і Старосілля відійшло до графині Енгельгардт — дружини гетьмана польських військ Савелія Браницького. Після смерті Браницького, його дружина вийшла заміж за графа Воронцова, який став власником Мошно-Городищенського маєтку, куди входило Старосілля. За існування Воронцових. у середині XIX ст. в долині річок Вільшанки і Росі було проведено великі осушувальні роботи, в тому числі і на території села. Руками кріпаків скопано головний канал, який і нині називають «канава» від Старосілля до Дніпра довжиною 20 км.
У 1861 р. після скасування кріпосного права в селі була відкрита перша церковнопарафіяльна школа. У 1866 р. Старосілля стало волосним центром, до складу якого входили села Байбузи, Білозір’я (тепер Яснозір’я).
У селі на кінець XIX ст. було 858 дворів, 4205 жителів. Працювало 20 вітряків. 4 кузні, розвивалася торгівля. У зв’язку з ростом чисельності населення, в селі з’явилися такі нові кутки, як Садова, на якому люди займалися свинарством. Куток Діжова розмістився на піщаній дюні, до якої примикав ліс, де ремеслом людей стало виготовлення діж. Куток Гуски з’явився на малородючій землі, де біля річки випасали гусей.
На початку XX ст. у Старосіллі працювало дві маслоробні, 14 млинів, 6 кузень та інші дрібні промислові підприємства.
У 1929 р. був створений колгосп ім. Комінтерну.
У 1935 р. побудовано новий сільський клуб. Того ж року створено жіночий хор, який діє і нині як хор-ланка, що носить звання народного. Працювала амбулаторія, аптека. У 1931 р. відкрито семирічну школу, а в 1937 р. — середню.
Мирну працю селян перервала Велика Вітчизняна війна.
9 серпня 1941 р. гітлерівці захопили село Старосілля. За період окупації від рук фашистів загинули 24 мирних жителі. 705 односельчан воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 399 з них загинули як герої. 8 лютого 1944 р. Старосілля було визволене. 605 старосільчан нагороджені орденами і медалями, а Лялько Григорій Григорович удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

 
Статья прочитана 193 раз(a).
 

Оставьте свой отзыв!

Weboy