Село Воронівка

Воронівка – село, центр сільської ради. Розташоване на обох берегах р. Вільшанка, за 25 км кіл районного центру та залізничної станції Городище.
Загальна плота земель — 3624 га.
У Воронцівці налічується 610 дворів, 1164 жителі.
На території сучасного села ще у IV, III ст. до н.е. були трипільські поселення. Свідченням цього є археологічні знахідки: залишки кераміки, статуеток, посуду. Згадка про Воронцівку зустрічається також у поемі Т.Г. Шевченка «Гайдамаки» (1841 р.) «Вже минули Воронівку, Вербівку, Вільшану…», де відбулося селянське повстання проти шляхти на Правобережжі України у 1768 р., відоме під назвою Коліївщина.
Походження назви села має кілька версій. В історичній літературі Л. Похилевича («Сказання о населенных местностях Киевской губернии», К. 1864 р.) згадується: «Вороновка, село, что ниже Вербовки, при впадании реки Товстянки, получило название, по преданню, от множества ворон, водившихся на високих тополях, коими обсажены сельские улицы. Церковь была Богословская, деревянная 5- го класса, земли имеет 36 десятин, построена в 1846 году на место обветшавшей, жителей обоего кола 1715″. Інша версія походження назви села така: по обох берегах р. Вільшанки були невеликі поселення – воронки, звідки й пішла назва.
До революції 1917 р. село і земля належали графині М. Браницькій. В історичній літературі про це є такий запис: «В селе Вороновка числится земли 2850 десятин, из них принадлежит помещикам 1075 десятин, церковних 33 десятини и крестьянам 1742 десятини. Село принадлежит поміщице, графине Марии Евсафьевне Браницкой. Хозяйство в имении ведет управляющий Эдуард Францевич Панушевский по трех и девятипольной системе. В селе имеется одна церковно- приходская школа, 15 крестьянских ветряных мельниц, З кузнини».
Радянська плата в селі була проголошена в січні 1918 р. Першим головою сільради був обраний Завгородній Панас Лукович. На території села була унікальна церква. За спогадами жителя села В.Д. Дворового «Воронівська церква нагадувана собою головний шпиль Київською собору. Тільки та різниця, що на ній була одна-єдина червоною кольору баня, а зверху — хрест вогненний. Овальної форми вікна засклені різнокольоровим склом, ошальовані стіни пофарбовані в небесний колір. Внутрішнє оздоблення я побачив аж тоді, коли нас, школярів, вчителі повели викидати з неї в піонерське вогнище ікони, книги. У центрі храму його куполоподібною склепіння було зображення Ісуса Христа».
Воронівка переживала разом із багатостраждальним народом України всі віхи її історії. Під час колективізації багато заможних селян було виселено з рідної домівки. Дехто повернувся назад у рідне село, а дехто назавжди залишився на чужині. Голодомор 1932-1933 рр. забрав життя багатьох селян. Очевидці тих подій й донині з жахом згадують ті чорні дні. Війна 1941-1945 рр. невблаганним крилом зачепила село. Не було такої сім’ї, яку б оминула війна: 165 воронівців загинуло у цій війні. За бойові заслуги житель села Штанько Пилип Теофанович був удостоєний високого звання — Герой Радянського Союзу. У післявоєнні роки Пилип Теофанович був частим гостем у селі, зокрема у місцевій школі. В школі діє зал Бойової слави, де зібрано чимало документів про період війни 1941- 1945 рр. Височіє в центрі села обеліск Слави, а на сільському цвинтарі Братська могила — на честь воїнів, які полягли, визволяючи село від фашистських загарбників.
ВоронівкаУ післявоєнні роки село разом з усіма включилось у відбудову своєї країни. Надзвичайно працелюбні люди живуть у Воронівці, тому і процвітав радгосп «Вільшанський», який був організований у 1961 р. з трьох колгоспів (колгоспи «Комінтери», «Чапаєва», «Комунар»), які функціонували до нього на території села. У Воронівку приїжджали делегації з усього Радянського Союзу для вивчення досвіту господарювання. За ті часи асфальтовано дороги, зведено нові будинки, побудовано дитячий садок, адмінприміщення. У 1975 р. для воронівських дітей гостинно відкрила двері красуня-школа, в зведення якої чимало сил і здоров’я доклали директор школи Новосад Дмитро Максимович та голова сільської ради Завгородній Василь Юхимович.
На сьогодні село намагається йти в ноту з вимогами часу.
На території села працює сільська рада, відділення зв’язку, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський центр культури та дозвілля, сільська бібліотека, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад».
На сьогодні на Воронівських землях діють 3 сільськогосподарських товариства: СТОВ «Журавське», ТОВ «Нова Нива», ТОВ «Золота рибка», ПВКП «Обівік», риборозплідник, одне фермерське господарство, а також приватні підприємці обробляють землі села.
Багата Воронівська земля славними людьми. Тут проживав художник, майстер роботи по дереву Веременко Микола Миколайович. У його вмілих руках звичайний корінь з дерева перетворювався на витвір мистецтва, а на полотні виливалась душа художника: його любов до рідного краю, до історії країни, до простих односельчан. Твори М.М. Веременка свою часу були представлені на виставках художників у Канеш, невеличка експозиція його робіт є в місцевій школі, його твори прикрашають стіни сільської ради, односельців. Живе в селі мати, яка виростила і виховала 7 дітей, — Дворова Ніна Оксентівна. Багато довелось пережити цій жінці у своєму житті, але вона живе, радіє досягненням своїх дітей і не втрачає віри у прекрасне майбутнє. Мешкає в селі Таран Параска Яківна — солдатська вдова. Ця старенька, згорьована жінка під час війни пережила смерть 9-річної доньки, яку застрелили, а потім мертву спаніли в будинку, пережила смерть чоловіка, сама виростила і виховала трьох доньок, які стали надією та опорою її в житті.
Небайдуже нашим людям духовне життя села, тому з ініціативи і наполегливості вихідців із села, місцевих жителів у 2003 р. в селі відкрито православну церкву Іоана Богослова, до якої в релігійні свята звідусіль тягнуться віряни.
А.О. Дворовий

 
 

Ще з цієї рубрики:

  • Смт Вільшана...

    Вільшана — селище міською типу. Розташоване на річці Вільшанці, притоці Дніпра, за 25 км ...

  • Селище Вербівка...

    Вербівка – село, центр сільської ради. Розкинулось по обидва боки Вільшанки, притоки Дніпра, ...

  • Село Валява...

    Валяна – село, центр сільської ради. Розмішене за 70 км від м. Черкаси, 10 км від м. Городище ...

 
земли промышленности

Тут ви можете написати відгук

* Текст коментаря
* Обов'язкові для заповнення поля

Увага: всі відгуки проходять модерацію.